Первинний етап після поранення для всіх залучених до бойових дій осіб є однаковим — поранений військовослужбовець чи поліцейський підлягає евакуації з поля бою побратимами або медиками.

Якщо поряд відсутній медик або інші військові — поранений, за можливості, самостійно надає собі допомогу, після чого сповіщає безпосереднього командира про необхідність евакуації та скеровується до пункту збору поранених для очікування на прибуття транспорту.

Надалі шлях евакуації складається з двох етапів — кейсеваку і медеваку, впродовж яких медики стабілізують пораненого на шляху до стабілізаційного пункту.

Після огляду і стабілізації пораненого спрямовують до найближчого польового медичного (сортувального) пункту, медичної роти або найближчого лікувального закладу для надання первинної допомоги. Про це негайно сповістять безпосереднього командира.

У момент прибуття до стабілізаційного пункту проводиться огляд поранень, результат якого фіксується у первинній медичній картці (формі 100). У ній фіксуються локалізація, характер, тяжкість поранення та інше. Цей документ заповнює медик після надання першої домедичної (екстреної медичної) допомоги. 

Документ передається військовому для подальшого самостійного зберігання. Якщо поранення оцінені як складні, дані про це передають до військової частини для ініціювання службового розслідування. Надалі результати службового розслідування передаються військовослужбовцю вже впродовж його лікування.

Первинна медична картка складається лише щодо поранених військовослужбовців НГУ та ДПСУ. Видача форми 100 у разі поранення поліцейського законодавством не передбачена.

Ця заповнена медична картка може мати юридичне значення й згодом свідчитиме про факт поранення. Форма 100 у майбутньому знадобиться для проходження МСЕК. Рекомендуємо попіклуватися про її збереження.

Крім того, кожне ваше звернення по меддопомогу мають фіксувати у відповідних облікових журналах. У польових умовах це можуть бути медичні пости роти/батальйону тощо. 

Часто поранені після евакуації транспортуються через різні шпиталі, виписки з яких також варто зберігати.

Ми рекомендуємо зберігати форму 100 та стежити, аби вона не загубилася, оскільки немає чіткого юридичного механізму її відновлення.

Якщо все ж загубили цей документ – зверніться до медичної роти вашої військової частини, можливо, у них залишилася копія або вони зможуть її відновити.

Форма 100 потрібна для військової частини як підтвердження факту отримання поранення під час виконання бойового завдання.

На практиці її інколи вимагають також на ВЛК та МСЕК, проте ми вважаємо це незаконним і рекомендуємо оскаржувати вимогу цих органів надати цю довідку (за умови, що всі інші необхідні документи у вас є).