Так, якщо вироком суду військовослужбовцю призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Ні, особи які самовільно залишили військові частини позбавляються додаткової винагороди за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини, включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Ні, сам факт недозволеного залишення частини є закінченим злочином. Проведений у СЗЧ місяць чи півроку не впливають на існування кримінальної відповідальності. Єдине, на що впливатиме цей строк - це строк покарання. Суд бере до уваги усі обставини та залежно від них розраховує строк, на який порушник буде позбавлений волі. А тому це в інтересах військовослужбовця якомога раніше повернутися до частини.

Позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

На жаль, ні. У звʼязку з нещодавніми змінами, внесеними в Кримінальний кодекс, тепер суд, незважаючи на поважні обставини, не має права призначити менше покарання, ніж передбачене кодексом.

Радимо звернутися до органу ВСП, звідки вас скерують у батальйон резерву. Залежно від ситуації ухвалюється рішення: або про направлення в частину, де ви до цього проходили службу, або до іншої частини. В останньому випадку може відбуватися співбесіди із представниками частин, які відбирають військовослужбовців для проходження служби. Також для цього буде потрібно погодження від командирів частин, де ви проходили службу та де бажаєте служити. 

Зазначаємо, що кримінальне провадження можуть не відкривати, якщо командир військової частини попередньо призначає службове розслідування.

2024 року був ухвалений закон, який вносить зміни до Кримінального кодексу в тій частині, яка стосується покарань за самовільне залишення частини й дезертирство.

Тож під час воєнного стану військових, які вперше вчинять такі порушення, можуть звільнити від відповідальності, якщо вони добровільно захочуть повернутися на місце служби і якщо командир обов‘язково погодить це письмово.

Це погодження надають прокурору, який  буде клопотати перед судом про звільнення військового від відповідальності.

Якщо суд ухвалить таке звільнення від відповідальності, то з дня повернення на службу поновлюються грошові виплати та забезпечення, які були призупинені після того, як командир подав заяву про СЗЧ.

Якщо згода командира була отримана на етапі досудового розслідування, прокурор має подати клопотання до суду без проведення розслідування в повному обсязі.

Передбачено, що на службу можна повернутися в попередню частину або іншу, якщо командування цієї частини надало письмову згоду.

Якщо ви отримали письмове погодження від командира частини, потрібно напряму звернутися із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися на службу. Або реалізувати таку можливість через звернення до ВСП та направлення в резервний батальйон.

Також важливо отримати письмову згоду командира вашої військової частини, з якої ви пішли в СЗЧ. Однак якщо ви цієї згоди не отримали, то можете повернутися до служби в іншій військовій частині, перелік яких визначений Генштабом ЗСУ.

Якщо військовий був під вартою, він зможе вийти з-під неї та повернутися на службу. Йому дається 3 доби, аби прибути до в/ч або на місце служби.

Якщо ви покинули частину, намагайтеся якнайшвидше повернутися назад. Обовʼязково попередьте свого командира про те, де ви перебуваєте та повідомте, коли прибудете до частини. У такому разі командир знатиме, що ви якнайшвидше повернетеся, а тому є ймовірність, що вас не подадуть у СЗЧ.

Якщо ви залишили свою військову частину на термін менш як на три доби, то вас може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Будь-яке відправлення військовослужбовця з частини командиром повинне письмово фіксуватися. Усний наказ у такому разі має неналежну форму та є дуже ризикованим. Військовослужбовець, який вибуває з частини у відрядження, на завдання, на лікування чи відпустку зобовʼязаний мати при собі на руках відповідні документи про це. 

Інакше є ризик притягнення до відповідальності за СЗЧ.

Дезертирство, на відміну від СЗЧ, має мету ухилитися від військової служби. У такому разі сторона обвинувачення в суді повинна довести наявність цієї мети у військовослужбовця. 

В іншому випадку, без наявності цієї мети, дезертирство перетворюється на СЗЧ.