Рапорт – це основний і часто єдиний інструмент для військового, щоб повідомити про свої потреби або ж скарги. Через рапорт ви просите відпустку чи подаєте на звільнення.

У серпні 2024 року почав діяти новий порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України. Згідно з ним:

- рапорти можна подати в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Тобто ви маєте право також і усно рапортувати, наприклад, через технічні методи комунікації. Це робить можливим подати рапорт з “нуля” через застосунок Армія+
 
Шаблони рапортів ви знайдете на сторінці Міністерства оборони: до їхнього створення долучилися і юристи "Принципу"

– у процесі подавання рапорту через застосунок Армія+ йому присвоюється  номер, який є цифровим слідом і убезпечує військовослужбовця від раптових загублених рапортів. Цей цифровий ідентифікаційний номер зʼявляється незалежно від подальшого розгляду рапорту безпосереднім командиром. Після того, як військовий створив та надіслав рапорт на погодження, лише він може відкликати його.

– для подання рапорту вам треба ввести ID командира; порядок зобов‘язує поділитись цим номером зі своїм підлеглим особовим складом.

- вам не можуть відмовити у розгляді рапорту, якщо ви не дотрималися вимог щодо форматування документа або через помилки у написанні

- в  застосунку Армія+ будуть доступні зразки поширених рапортів – їх потрібно буде заповнити, після чого направити, ввівши свій ID-номер користувача застосунку

- гарантується неможливість притягнення відповідальності за факт подання рапорту

- на керівників органів військового управління, командирів військових частин та підрозділів покладена відповідальність організовувати та забезпечувати дотримання цього порядку та термінів розгляду. Відхилити рапорт без причини тепер неможливо – командир зобов‘язаний вказати обґрунтовану причину, це, зокрема, закладено й у функціонал Армії+ 

-  рапорт повинен реєструватись стройовою до розгляду командиром військової частини. Це убезпечує від таких ситуацій, коли на рівні в/ч є "позитивна статистика" погоджених рапортів, бо на реєстрацію потрапляють лише ті, що погоджені командиром.

Терміни

Рапорти всіма прямими командирами розглядаються:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання – щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов’язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров’я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) не більше 14 днів із дня подання – щодо інших питань 

Під час воєнного стану військовослужбовцям надаються такі види відпусток як:

щорічна основна, за сімейними обставинами, за станом здоровʼя та відпустки жінкам-військовослужбовцям у звʼязку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х або 6-ти річного віку.

- надається частинами протягом календарного року, а основна безперервна частина має бути не менше 15 календарних днів з 30
– у вашому підрозділі відсутність інших військових має бути не більше 30 відсотків
– додатково можуть надаватися дні на дорогу до 2-х днів в один бік
– повне грошове забезпечення, крім додаткової винагороди 30 000 і 100 000 грн

Тож єдиною підставою для відмови у наданні відпустки може бути одночасна відсутність у вашій в/ч більше 30% особового складу певної категорії відповідного підрозділу (за різних причин). Звісно, враховуйте і практичну складову – перебування на бойових військовослужбовця зі своїм підрозділом, навчання на полігоні тощо, тобто такі практичні фактори, за яких неможливо відпустити у відпустку.

За бажанням, таким військовим надається додаткова відпустка
– зберігається грошове забезпечення
– тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини (крім військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону).

Відкликання з додаткової відпустки після звільнення військовослужбовця з полону допускається лише за його згодою.

Оплачувана – повне грошове забезпечення, крім додаткової винагороди 30 000 і 100 000 грн

Підстави:

1) укладення шлюбу - до 10 календарних днів;

2) тяжкий стан здоров'я або смерть рідних по крові або по шлюбу:

а) дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

б) інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

4) в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.

- відпустка для лікування у зв’язку з хворобою дається на 30 календарних днів

– за медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування – на 45 або 60 календарних днів

– за наявності медичних показань відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) продовжується ВЛК на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

– зберігається  повне грошове забезпечення, додаткова винагорода у 100 000 грн виплачується у разі підтвердженого висновком ВЛК тяжкого поранення (пропорційно до днів перебування у такій відпустці).

Важливо! Відпустка за станом здоров'я оформлюється саме за довідкою військово-лікарської комісії, отримати відпустку для лікування за рекомендацією лікаря неможливо.

Тому після лікування обов'язково потрібно звернутися до ВЛК для медичного огляду і визначення потреби у відпустці за станом здоров'я.

Для того, що продовжити відпустку за станом здоров'я, необхідно повторно звернутися до ВЛК. Саме на підставі нової довідки ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена ще на 30 днів.

Відповідно до п. 262 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці, які згідно з висновком ВЛК мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або визнані непридатними до військової служби, за власною заявою направляються територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем лікування до місця проведення відпустки або для оформлення документів на звільнення.

Тому військовослужбовці можуть оформити відпустку за станом здоров'я саме через ТЦК та СП: їхати у військову частину не обов'язково. Зверніть увагу, це стосується лише ЗСУ.  Військовослужбовці інших військових формувань оформлюють такі відпустки через військові частини.

Відповідно до ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці   направляються командиром військової частини за висновком лікаря військової частини. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами.

Медична допомога військовослужбовцям надається військово-медичними закладами інших військових формувань у разі відсутності за місцем проходження ними військової служби військово-медичних закладів відповідних військових формувань або відсутності у них необхідних відділень, фахівців чи спеціального медичного обладнання та у невідкладних випадках.

Для того аби отримати направлення на лікування потрібно:

Під час лікування ви можете змінювати лікувальні заклади: це не заборонено, але зверніть увагу – про це треба повідомляти командира.

Ви можете просити переведення з однієї лікарні до іншої у лікарів. Краще за все звертатися одразу до головного лікаря. Зазначте про те що вас готові прийняти у відповідному госпіталі. За потреби, можна підготувати письмове звернення. Таке переведення буде правомірним у разі, якщо лікарня випише перевідний епікриз, тоді достатньо буде надати його військовій частині та повідомити про ваше переміщення та місце перебування. Обов'язково зберігайте всі медичні виписки.

Питання переміщення військовослужбовця з однієї військової частини до іншої врегульоване Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України». Так, відповідно у п. 82 зазначені конкретні підстави для призначення військовослужбовця на посаду у зв’язку з переміщенням: 

Тобто, за відсутності обов’язкових підстав для переміщення (за станом здоров’я, за сімейними обставинами тощо), може бути застосоване положення №1, у якому зазначено про потребу погодження такого переміщення з командиром в обов’язковому порядку. 

Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється: 

Отже, рапорт на переміщення обов’язково буде розглядатися командиром військової частини. 

До рапорту слід буде додати відношення (якщо йдеться про переміщення до іншої військової частини). 

Відношенням є письмовий документ, який видається командиром військового формування, до якого військовослужбовець має бажання бути переміщеним для подальшого проходження військової служби, в якому відповідний командир підтверджує наявність вакантної посади, що відповідає військово-обліковій спеціальності військовослужбовця, та висловлює свою позицію, що він не заперечує, аби відповідний військовослужбовець був переміщений до ввіреної йому військової частини.

Відношення буде необхідним у разі переміщення до іншої військової  частини.

Якщо переміщення буде здійснюватися з підрозділу, що перебуває в районі бойових дій у підрозділ, що перебуває у пункті постійної дислокації в межах однієї військової частини, відношення не потрібне. 

У випадку якщо ви не згодні з рішенням командира військової частини щодо відмови у переміщенні, ви маєте право оскаржити до вищого командування. Це може бути або оперативне командування відповідного регіону, до якого належить ваша військова частина, або ж до Міністерства оборони України. 

Але перед цим важливо письмово звернутися з рапортом до командира військової частини. Рапорт обов’язково подавати у двох екземплярах, один з яких залишаєте собі зі штампом про отримання. 

1. Напишіть рапорт на свого безпосереднього командира на видачу довідки про безпосередню участь у бойових діях та подайте йому. У разі відмови треба просити також рапортом надати письмову вмотивовану відмову.

Обовʼязково вкажіть ваш контактний телефон у рапорті для того, щоб кадрова служба змогла з вами звʼязатися з цього питання.

2. Ваш рапорт повинні зареєструвати у стройовій частині (там мають поставити вхідний номер). За можливості, дізнайтеся вхідний номер для того, щоб відстежувати шлях вашого рапорту.

3. У разі, якщо військова частина ігнорує ваш рапорт тривалий час або відмовляється надавати таку довідку, зверніться з рапортом до вищого командування (наприклад, до оперативного командування). 

Рапорт надішліть поштою листом з оголошеною цінністю з описом з повідомленням про вручення.

4. Після того, як ви отримаєте довідку про безпосередню участь, маєте два шляхи для подавання документів на отримання статусу УБД.

Перший шлях. Самостійна подача на комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Зберіть такі документи:

Важливо! Відступ зліва на ксерокопіях має бути 3 см. Ідентифікаційний код обовʼязково має бути окремим аркушем (не разом із паспортом). Ксерокопії паспорта та ідентифікаційного коду мають бути завірені у штабі частини. 

У копіях документів потрібно зазначити над документом «Копія», а під документом -  «Згідно з оригіналом, дата, звання ПІБ, підпис».

У випадку самостійного подання заяви про отримання УБД ви маєте обрати саме ту комісію, у підпорядкуванні якої перебуває ваша військова частина. Тобто вказані документи подайте самостійно до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в Міноборони, МВС, Мін’юсті, НГУ, СБУ тощо (залежно від того, де ви проходите службу). Подавати документи варто поштою цінним листом з описом з повідомленням про вручення, щоб вони по дорозі не загубилися.

Комісія ухвалює рішення про надання статусу УБД протягом 1 місяця з дня надходження документів та видає посвідчення УБД або відмовляє у наданні такого статусу.

Зберіть такі документи:

Зверніться до командира з рапортом з проханням надіслати ваші документи до комісії. Рапорт мають зареєструвати у стройовій частині. Після того дізнайтеся вхідний номер, щоб відстежувати шлях рапорту.

Відповідальною за оформлення УБД є кадрова служба, фахівці якої оформлюють довідки та формують пакети на комісію.

Відповідальна особа у вашій частині має сформувати та подати пакет документів на комісію для отримання вами статусу УБД. Після отримання документів комісія ухвалює рішення про надання чи відмову у наданні статусу УБД протягом місяця.

У березні 2024 року набув чинності закон, який визначає, що військовослужбовець має право скласти особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках.

Таке розпорядження має бути письмовим, у довільній формі.

Особисте розпорядження засвідчує нотаріус або командир військової частини та в подальшому воно зберігається в ТЦК та СП за місцем реєстрації або призову (або за місцем зберігання особової справи, якщо йдеться про військових СБУ, СЗР тощо).

Незалежно від змісту особистого розпорядження, право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблого в розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них за відсутності особистого розпорядження. 

Зміст розпорядження не розголошується за життя військового. Військовослужбовець може змінити або скасувати його в будь-який момент.

Звертаємо увагу: якщо військовий не напише таке розпорядження, то виплату отримають члени сім’ї загиблого у рівних частках:

Від лютого 2025 року набуває чинності закон, який дозволяє військовим самостійно визначити членів сім'ї або людей, яким надходитимуть виплати у разі його потрапляння в полон або зникнення безвісти.

Для цього ви маєте у письмовій довільній формі скласти особисте розпорядження на випадок захоплення полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти.

У цьому розпорядженні ви і вказуєте осіб, які за вашим вибором отримають виплати.

Якщо ви не складете таке розпорядження, грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від віку) та батькам (крім дітей, батьків та інших осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, які позбавлені батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені) рівними частками.

У разі відсутності такого розпорядження та вищезазначених осіб, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець, рівними частками у загальному розмірі, що не перевищує 20% грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі загибелі (смерті) військового або оголошення його судом померлим належні та не виплачені йому суми грошового забезпечення входять до складу спадщини.

Це не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували.